Українська сецесія в образотворчому мистецтві
Українська сецесія – це унікальне художнє явище, яке стало своєрідним містком між традиційним народним мистецтвом і модерністськими пошуками початку XX століття. Цей стиль, що сформувався під впливом загальноєвропейського модерну, набув в Україні особливого характеру завдяки національним мотивам, декоративності та поетичності форм.
Пластична виразність, орнаменталізм і символізм — не єдині характерні риси цього напряму. Неможливо не помітити:
- Вплив народного мистецтва. В українському ар-нуво чітко простежуються мотиви народного орнаменту, стилізовані рослинні та тваринні візерунки, що походять з традиційної вишивки, писанкарства та різьблення. Ще б пак, мати таке багате народне штукарство, і не взаємодіяти з ним — було би непростимим злочином.
- Плавність ліній і динаміка форм. М’які хвилясті лінії, що нагадують природні контури, надають творам легкості та витонченості. Світ недосконалий, — скажуть художники, - і саме у цьому його краса.
- Символізм. У живописі й графіці митці часто використовували алегорії, що передавали національні ідеї, філософські роздуми та духовні пошуки. Цього неможливо проігнорувати також і в архітектурі, театрі чи моді.
- Декоративність і колористична виразність. Колір у модерні часто важить понад техніку чи зміст. Права барв стають настільки поважними, що з ними неможливо не рахуватися, особливо коли йдеться про бажання подарувати глядачеві цілковите відчуття гармонії та емоційного піднесення.
“Поцілунок” Всеволода Максимовича – романтика модерну
Яскравим прикладом української сецесії є картина “Поцілунок” Всеволода Максимовича. Цей твір втілює найкращі риси стилю: вишукану композицію, декоративні орнаменти та символічне трактування теми кохання. Легкість фігур, їхня плавність і одухотвореність створюють містичну атмосферу справжніх почуттів. Молоді люди занурені у царство палкої романтики, світ навколо завмирає, і все, що в них є — це непідробний у своїй щирості момент поцілунку. Ось справжня краса та чистота сецесії - художникові реально вдалося передати суть нового мистецтва!
Максимович не просто відтворює стиль модерну – він вплітає в нього українську душу, традиції та народну естетику. Зокрема, бордово-червоний візерунок довкола закоханої пари дуже нагадує полтавські вибійки, якими, найімовірніше надихався митець, адже сам був із Полтави. До речі, ті ж таки “полтавські” кола є і на інших чарівних картинах Максимовича: “Автопортрет” (1913), “Карнавал” (1913), “Бенкет” (1914), “Аргонавти” (1914). Це стає своєрідною фішкою, завдяки якій упізнається почерк автора.
Спадщина української сецесії
Хоча сецесія України не набула такої популярності, як західноєвропейський модерн, вона залишила яскравий слід у вітчизняному мистецтві. Майстерно проникла не лише до живопису, але й відобразилася у архітектурі, книжковій графіці та декоративно-ужитковому мистецтві. Роботи українських художників того періоду — Всеволода Максимовича, Василя та Федора Кричевських, Олександри Екстер, Георгія Нарбута та інших і сьогодні захоплюють своєю витонченістю та оригінальністю, підкреслюючи унікальність національного мистецтва. І хоча багато картин розпорошені між музеями та приватними колекціями по усьому світу, наше - українське - у них неможливо сплутати з чимось іншим.
Тож не буде перебільшенням сказати, що ар-нуво продовжує надихати і сьогодні, даруючи насолоду зануритися у світ краси, гармонії та тонкого відчуття форми, а суспільна увага та інтерес до цього напрямку з роками лише зростає.
